Відправка кінець вересня - жовтень

Півонія Eliza Lundy (Paeonia 'Eliza Lundy') — один із найкращих ранньоквітучих сортів лікарської півонії (Paeonia officinalis), який цінується за яскраві густомахрові квітки насиченого малиново-червоного кольору. Сорт відзначається компактним кущем, рясним і раннім цвітінням, а також високою морозостійкістю. Завдяки ефектному вигляду та невибагливості півонія Eliza Lundy чудово підходить для вирощування на клумбах, у міксбордерах, класичних садах і для зрізу.

Зовнішній вигляд

Рослина утворює компактний, добре розгалужений кущ із міцними прямостоячими стеблами та густим темно-зеленим декоративним листям. Квітки густомахрові, кулястої форми, діаметром 12–15 см. Пелюстки мають насичене малиново-червоне або рубіново-червоне забарвлення, яке не втрачає своєї яскравості протягом усього періоду цвітіння. Квітки мають легкий приємний аромат і добре тримаються на міцних квітконосах. Цвіте дуже рано — у травні, приблизно на 1–2 тижні раніше за більшість молочноквіткових півоній. Цвітіння триває близько 2 тижнів. Висота куща становить 70–80 см. Півонія Eliza Lundy чудово виглядає як в одиночних, так і в групових посадках, гармонійно поєднується з ірисами, декоративними багаторічниками та іншими півоніями. Також сорт чудово підходить для зрізу.

Посадка (Півонія Eliza Lundy)

Посадка. Для посадки обирають добре освітлені сонячні ділянки або місця з легким затіненням у післяобідній час. Найкраще півонії ростуть на родючих, пухких, добре дренованих суглинкових ґрунтах із нейтральною або слабокислою реакцією. Оптимальний час для посадки — з кінця серпня до жовтня. Посадкову яму глибиною та шириною 50–60 см заповнюють родючою землею з додаванням перегною, компосту та комплексного добрива. Бруньки відновлення розташовують на глибині 3–5 см від поверхні ґрунту. Відстань між рослинами повинна становити 80–100 см.

Догляд. Півонія Eliza Lundy є довговічною та морозостійкою рослиною, яка може рости на одному місці понад 10–15 років. Полив проводять помірно, але рясно, особливо під час формування бутонів і після завершення цвітіння. Навесні вносять азотні добрива, а в період бутонізації та після цвітіння — фосфорно-калійні комплекси. Відцвілі квітки рекомендується своєчасно видаляти, щоб рослина не витрачала сили на утворення насіння. Восени після природного відмирання листя стебла обрізають майже до рівня ґрунту. Дорослі рослини добре зимують без укриття, а молоді посадки в перший рік бажано замульчувати торфом або компостом.